17 червня 2025 р. ІБКХ ім.Ф.Д. Овчаренка НАН України відвідав американський науковий журналіст доктор Річард Стоун, який працює для багатьох наукових видань, таких як Science, National Geographic, Discover та ін. В Україні він знайомиться з нелегкою роботою науковців та наукових установ під час війни, а також з планами відбудови наукових установ після її завершення.
Під час візиту п. Р.Стоун поспілкувався з провідними вченими Інституту – керівниками і авторами проєктів Національного фонду досліджень України. Зокрема, його особливу увагу привернув науковий проєкт «Розробка інноваційного лікарського засобу «Коагулокс_N» з антимікробними, кровоспинними таранозагоювальними властивостями» за програмою НФДУ «Наука для зміцнення обороноздатності України», який пропонує новий конкурентноздатний вітчизняний продукт з комплексною лікувальною дією. Грантова підтримка дозволила не лише створити і дослідити властивості унікального терапевтичного засобу, а й залучити сторонні організації до контролю його якості, біологічної активності та безпеки.
За останні роки Інститут є виконавцем трьох високорейтингових проєктів Національного фонду досліджень України, грантова підтримка якого дозволила виконувати актуальні наукові дослідження на високому рівні з суттєвим поповненням матеріальної бази Інституту. Успішно завершено науковий проєкт «Електрокінетичні явища в природних нано/мікро-флюїдних та дисперсних системах: характеризація, обробка, моделювання» за конкурсним напрямом «Підтримка досліджень молодих та провідних учених». За іншим конкурсним напрямом НФДУ «Наука для безпеки і сталого розвитку України» у 2021 р. розпочато науковий проект «Гібридні гідрогелеві матеріали з наночастинками золота та цитостатиками і комплексною протипухлинною та регенераційною активністю для потреб реконструктивної хірургії в окулоорбітальній області», який став переможцем з найвищим рейтинговим балом і гостра актуальність якого у наших сучасних реаліях поза сумнівом.
Зустріч з нашими науковцями пройшла у теплій атмосфері, говорили про поточний стан досліджень і розробок, пошкоджену внаслідок ракетного удару будівлю нашого Інституту та її відновлення силами небайдужих людей, а також про складнощі, з якими стикаються науковці під час війни. Доктор Річард Стоун виявися дуже емпатичною, щирою людиною, небайдужою до долі української науки і суспільства. Свої враження від візитів до наукових колективів України він професійно виклав у новій публікації «Передова наука» (Frontline Science) на веб-сайті Science від 31 липня 2025р (див. прикріплену статтю).

КОВЗУН Ігор Григорович народився 01 травня 1941 р. в родині вчителів. В 1958 р. закінчив середню школу в м. Києві. В тому ж році став студентом хіміко-технологічного факультету КПІ, по закінченню якого працював в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона. З 1965 р. – він співробітник Інституту загальної та неорганічної хімії АН України, де під час роботи захистив кандидатську дисертацію під керівництвом академіка АН України Ю.К. Делімарського. Далі - робота в Інституті колоїдної хімії та хімії води ім.А.В.Думанського, а з 1986 року – у Відділенні природних дисперсних систем Фізико-хімічного інституту, на базі якого у 1991 р. було створено Інститут біоколоїдної хімії НАН України. В цьому Інституті Ігор Григорович працював до останнього часу, довгих 34 роки. За цей час у 1995 р. захистив докторську дисертацію, а в 2009 р. одержав звання професора. Основний науковий напрямок його фундаментальних досліджень – хімічні та нанохімічні перетворення в силікатно-залізооксидно-карбонатних системах. Ним досліджувались міжфазні взаємодії і трансформаційні біоколоїдні процеси за участю ультрадисперсних мінеральних фаз і біогеоценозів, що моделюють контактні структурні зміни механічних і реологічних характеристик гірських порід і виділених з них техногенних матеріалів. Ігорем Григоровичем розвинуто уявлення про закономірності міжфазних біоколоїдних взаємодій в зазначених системах, матеріалах і композиціях в умовах їх біоколоїдних, колоїдно-хімічних, нанохімічних і структурних контактних трансформацій; встановлено ефект супераномалії в’язкості в водних концентрованих нано- та мікродисперсних системах на основі залізооксидносилікатних матеріалів і біогеоценозів. Обґрунтовано механізм проявлення такого ефекту метаболізмом мікроорганізмів біогеоценозів та нанохімічними і фізико-геомеханічними процесами трансформації в таких системах. На прикладі гігантського родовища пелітових осадів Чорного моря, пелоїдів, грунтів, а також при дослідженні промислових відходів встановлено, що міжфазні контактні взаємодії за наявності біоколоїдних процесів мають превалюючий вплив на процеси зародження і трансформації фаз в полімінеральних осадах, які в свою чергу впливають на їх фізико-механічні і реологічні властивості, особливо в умовах встановленого ним з співробітниками ефекту ультрааномальної в’язкості осадів.
Прикладні аспекти наукових досліджень Ігоря Григоровича пов’язані з керуванням процесами отримання вуглецево-силікатних сорбентів, керамічних мас низької вологості, концентратів залізних руд, розроблялись екобіогеотехнології бар`єрного захисту водойм від фільтрації води тощо.
Ним показано, що використання вказаного вище ефекту в глобальних екобіотехнологіях може дозволити зупиняти або регулювати швидкість сельових потоків на наземних і підводних гірських схилах і попереджати природні і техногенні катастрофи.
Ігор Григорович є автором більш ніж 200 наукових праць, з них кілька колективних монографій, більше 50 патентів. Ним підготовлено 5 кандидатів та 2 доктора наук за спеціальністю «колоїдна хімія».

ДОВІДКА
про діяльність Сергія Георгійовича Грищенка

Грищенко Сергій Георгійович закінчив у 1972 році Дніпропетровський металургійний інститут та отримав кваліфікацію інженер-металург. Трудову діяльність розпочав плавильником Запорізького заводу феросплавів, в Українському науково-дослідному інституті спеціальних сталей, сплавів і феросплавів обіймав посади від інженера до завідувача лабораторією підготовки сировини відділу марганцевих феросплавів. У1979 році в Дніпропетровському металургійному інституті захистив кандидатську дисертацію, у 1991 році – докторську дисертацію, у 2001 році йому присвоєно вчене звання професора.
Багато років наукова та виробнича діяльність професора Грищенка С.Г. пов'язана з Інститутом біоколоїдної хімії імені Ф.Д. Овчаренка НАН України, де було розроблено Державну програму "Золото України", затверджену у 1996 р. Урядом. За проектом Інституту було побудовано золото-вилучальну фабрику на Мужіївському ГЗК у Закарпатті. При Інституті спільним наказом Президії НАНУ та Мінпромполітики було створено Міжгалузевий науково-технологічний центр "Дорогметтехнологія", який С.Г. Грищенко особисто очолив у 2003 (пізніше реорганізований у Технологічну лабораторію збагачення мінеральної сировини Інституту, під керівництвом Грищенка С.Г.). Ця діяльність внесла свій вклад в створення в Україні нової виробничої галузі - переробки золотовміської сировини та отримання власних дорогоцінних металів для поповнення Держскарбниці України.
З 1991 року Грищенко С.Г. працював на відповідальних посадах в Урядових структурах України, зокрема: в Державному комітеті металургійної промисловості України, Управлінні кольорової металургії та феросплавів, Міністерстві промисловості України, державному Департаменті з видобутку та виробництва дорогоцінних металів України. Одночасно за сумісництвом займався викладацькою роботою на посаді професора кафедри фізико-хімічних основ технології металів НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського».
Наукові розробки С.Г. Грищенка базуються на комплексі біоколоїдних та матеріалознавчих досліджень кінетики та механізму реакцій у гетерофазних системах за участю природних та синтезованих марганцеворудних матеріалів, на підставі яких запропоновано новітні прийоми та режими відновлювально-теплової обробки сировини, що забезпечують значне підвищення металургійних властивостей підготовлених продуктів. Вперше досліджено явище саморуйнування кускових карбонатних концентратів під час термічної обробки, як наслідок складних багато факторних перетворень сировинних матеріалів.
С.Г. Грищенко активно залучений до розробки післявоєнної Програми відродження гірничо-металургійного комплексу України, як стратегічної галузі, що забезпечує потребу багатьох інших галузей економіки у конструкційних та інших матеріалах. Передбачається, що завдяки заходам програми відбудеться докорінна перебудова галузі з урахуванням всіх новітніх досягнень світової металургії, з орієнтацією на світові та європейські стандарти в галузі енергоефективності та екологічності. Наукові праці С.Г. Грищенка широко відомі в нашій країні та за її межами, він багато років очолював Ради галузевих журналів, був членом міжнародних профільних комітетів та контактних груп, працював в Експертній раді ВАК України, є членом Спеціалізованої ради по захисту дисертацій при ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України. Має у науковому доробку 339 наукових публікацій, включно 13 монографій, та 45 авторських свідоцтва та патенти на винаходи.